Для Мойсея прийняти Боже покликання означало прийняти Бога. Саме в той час, коли Бог звернувся до нього, розпочалася дорога цього чоловіка з Богом. Коли Мойсей пручався Бог розгнівався, але не відмовився від Свого поклику. Ми не можемо воювати з Богом – ми програємо. Це була остання спроба Мойсея відмовитися не тільки від місії, а й від Бога.

Якось один хлопець запитав мене скільки разів на тиждень я пощуся. Він прочитав, що фарисеї постилися 2 рази в тиждень, а Ісус сказав, що якщо наша праведність не буде більшою за праведність фарисеїв, то ми не попадемо в Царство Небесне. Правда в тому, що ми не заробляємо праведності своїми ділами — нам зараховується ідеальна праведність Ісуса Христа по вірі, ми вже маємо Його праведність і вона набагато більша за дешеву праведність фарисеїв.

Отже, піст — це особливий сигнал нашого серця до Бога, через який ми виражаємо свою нестримну жагу і потребу в Богові і стосунках з Ним. В нашому християнському житті ми посилаємо такі сигнали Богу в особливих випадках і Бог допомагає нам перенести нестримний біль, коли втрачаємо близьких і рідних людей, бути сміливими і рішучими перед лицем смертельних небезпек, показувати своє щире покаяння по відношенню до скоєних гріхів, також краще розуміти Бога та себе і своє серце.

Я нашел одну интересную притчу: «У одного рыбака на левом весле было написано: «Молись», а на правом — «Трудись». – Зачем это? – спросил человек, которого он перевозил в лодке. — Трудиться, понятно, всем надо. А молиться — это уже давно устарело, никому это не нужно. — Не нужно? – удивлённо переспросил рыбак, вытащил из воды весло с надписью «Молись» и стал грести одним веслом — правым. Лодка закружилась на месте…»

Молитва — це не Божа кнопка, на яку нажимаєш, і отримуєш результат. Пам’ятайте, що молитва в першу чергу — це стосунки з Богом. Але наш Бог найкращий за всіх кращих земних батьків, Він ніколи не зробить нам погано. І якщо Він щось міняє в нашому житті або не міняє, це Він робить для нашого блага. Йому подобається робити нам добро.

Что такое сердце и почему его нужно хранить? На первый взгляд это разум, но это лишь часть правды. Да, сердце — это центр мышления и рассудка, но оно также включает в себя чувства, эмоции, волю и память и многое другое о чем мы не догадываемся.

Чи є церква важливою для вас? Чи говорите ви про це дітям? Чи вкладаєте ви в них? Хочу щоб кожен з нас робив практичні висновки для себе. Можливо комусь треба покаятися в ставленні до церкви і змінити його? Комусь іншому, можливо, треба оновити свою посвяту церкві, розуміючи, що дійсно цінно. Завтра хтось вас образить, щось буде не так і у вас буде спокуса піти геть і шукати спокою і втіхи з друзями, на роботі, за комп`ютером, перед телевізором, але тоді ви станьте на коліна і нагадуйте собі, що є цінним перед Богом, згадайте про посвяту і подякуйте Богу за церкву.

Сьогодні запитання воскреслого Месії не менш актуальне для нашого світу і до сучасних учнів: «…А ви за кого Мене маєте?..» (Мр.8:29) Нам часто буває легше відповісти за когось або «списати», але відповідь потрібно дати особисто кожному.

Уявіть собі таку ситуацію. Це не була Юдея, Єрусалим. Ісус Христос, Син Божий, Який прийшов для того, щоб спасти людство. Щоб в людей сформувати правильне розуміння Бога і поклоніння Йому. Єврейський народ мав книгу пророків, він знав про Бога і поклонявся Богу у храмі. В них були синагоги, де можна було вивчати Слово Боже. І вони, як релігійні і набожні люди ходили туди і робили це.

Не може бути освячення і росту в образ Христа, без Слова Божого. Ми змінюємося через Слово. Те Слово яким Бог творив. Якщо ми не вивчаємо його і не вникаємо в Слово Боже — в нас дуже слабенький фундамент, нас дуже легко звести і обманути.

В жизни этого человека была одна интересная привычка (духовная дисциплина), а именно: его день начинался с трех часового общения с Богом.

Верите ли Вы в эволюцию? А в микроэволюцию? В неё верить не надо, она есть. Говоря о нашей теме, хотел бы поговорить с Вами о микроэволюции нашего уха. Почему это важно и чем это чревато?

Називає нас Слово Боже «святими братами і сестрами» багато раз.