В наш час церква захворіла однією важкою хворобою, яка просто паралізує її. Це хвороба так званого «котячого» богослів`я. «Кішки», як ми вже знаємо з попередніх частин семінару, хочуть, щоб християнство працювало на них. Ціль «кота» — це комфорт. І центром їхнього життя є вони самі. Прослухаючи семінар до кінця, ви зможете проаналізувати своє життя і прийняти вибір, дозволити щоб Бог прославився через чи все ж таки залишитись у комфорті.

Є один жарт, який досить точно передає відмінності між кішками та собаками. Собака думає: «Ти пестиш мене, ти годуєш мене, ти даєш мені кров, ти любиш мене, значить, Ти — Бог». Кішка думає: «Ти пестиш мене, ти годуєш мене, ти даєш мені кров, ти любиш мене, значить, Я — Бог».

Багато християн переживають внутрішній конфлікт в собі, розуміючи, що устами вони декларують, що зміст їхнього життя це – Слава Божа, але практика життя показує, що Слава Божа в їх списку пріоритетів стоїть на одному з останніх місць. На перших місцях, якщо чесно дати відповідь собі, стоять: життя, здоров’я, комфорт, безпека та ін..

Цей семінар змінив життя багатьох християн. Він відкриє вам нову перспективу та погляд на Бога, допоможе вам переосмислити ваші відносини з Богом та вивести їх на абсолютно новий рівень. Нажаль, багато християн ведуть сьогодні не Богоцентричне життя, а створили для себе так званий «християнський гуманізм», де в центрі людина, а Бог для того, щоб служити людині та допомогти їй стати щасливою.

Откровення 4:8 «І кожна з цих шести істот мала шість крил і була вкрита очима: спереду і ззаду. День і ніч безупинно вони повторювали: «Святий, святий, святий Господь Бог Всемогутній, Який був, є і має прийти.»» Святість — особливий атрибут Бога, який відрізняє Його від усіх інших. Бог є сто процентів святий. Він таким був, таким і залишився. Шкала святості Бога ніколи не піднімається чи опускається. Святість це характеристика буття Бога. Але щоб бути в присутності Бога, треба бути святим. Давайте прослухаємо проповідь на тему святості Бога.

Декілька днів тому в нас було свято, яке в народі називається «Водохрище». Диявол і його слуги дуже постарались, щоб ще одне християнське свято перевернути з ніг на голову. Як і Різдво, паску і багато інших свят, які мають основу в біблії. Чому? Бо люди в цей день звертають увагу на що завгодно: свята вода, купання в ополонці, вирубування хрестів. Всякі такі різні обряди, крім одного — Ісуса Христа.

Життя по вірі — це життя по Божим обітницям. Це те, на чому базується життя християнина. Бог дав нам біблію, як збірку обітниць по яких ми можемо жити. Найбільшу обітницю, яку дав нам Бог, ми можемо прочитати в Луки 2 розділ з 29 по 33 вірш. «тоді взяв він на руки Його, хвалу Богу віддав та й промовив: Нині відпускаєш раба Свого, Владико, за словом Твоїм із миром, бо побачили очі мої Спасіння Твоє, яке Ти приготував перед всіма народами, Світло на просвіту поганам і на славу народу Твого Ізраїля! І дивувалися батько Його й мати тим, що про Нього було розповіджене.» Прослухайте будь ласка проповідь на тему «Божі обітниці». Хай вас Бог благословить.

Народжений Ісус Христос, Він є спаситель але він для нас є ще і Цар і Священник. Він для нас Той, хто являється керівником нашого життя. Давайте разом по роздумуємо над різдвяною історією і подивимось, як люди, які приходили до Ісуса Христа, показали нам саме такого Ісуса Христа.

Коли дому Господь не будує, даремно працюють його будівничі при ньому! Коли міста Господь не пильнує, даремно сторожа чуває! Даремно вам рано вставати, допізна сидіти, їсти хліб загорьований, Він і в спанні подасть другові Своєму! Діти спадщина Господнє, плід утроби нагорода! Як стріли в руках того велетня, так і сини молоді: блаженний той муж, що сагайдака свого ними наповнив, не будуть такі посоромлені, коли в брамі вони говоритимуть із ворогами! (Пс 126:1-5)

Ви можете сказати про те, хто є чоловік насправді тільки тоді, коли цвях пробиває його долоню. Чоловік приймає біль, він не шукає страждань собі сам. Але він приймає її коли вона приходить. І Господь Ісус переніс неймовірну, страшну біль. Не тому, що він заслуговував цієї болі, Він нічого не зробив неправильного. Він переніс цю біль заради тебе і мене. Чоловік приймає біль, щоб піклуватись про інших людей.

«Правдивий друг любить за всякого часу, в недолі ж він робиться братом.» Приповісті 17:17 Кожна дружба буде з часом випробовуватись різними ситуаціями. І справжній друг завжди буде вірний. Цінуйте тими друзями, які з вами залишились до самого кінця. Якщо у вас не має таких друзів, моліться, Бог дасть їх вам.

Ваше тіло повинно належати тільки Богу, і вашому чоловіку чи жінці в майбутньому! Ніхто інший не має права на ваше тіло. Це значить, що ви не можете робити з своїм тілом все, що ви хочете але тільки те, що дозволяє Бог. Чому? Бо тіло наше є храмом Духа Святого. Не можна його нищити, пробивати, малювати і зображати різні написи — це роблять різні безбожні люди, які не знають Бога. Вам потрібно своє тіло берегти. Бог вас створив чистими, такими ви повинні і померти.

Всі батьки-християни хотіли б, щоб їхні діти з раннього віку любили Бога і цінували Його істини, щоб дотримувалися цих принципів, коли підростуть, та щоб залишилися вірними, коли матимуть вже свої сім`ї. Як цього досягнути? В 1 Солунян 2:11-12 описані 3 можливі методи духовного виховання дітей — підбадьорення, втішання та мотивування. Давайте розглянемо їх детальніше...

Які методи дисциплінування можливі згідно Біблії? Яка роль батьківства у різний вік дитини? Кнут чи пряник? Про все це поговоримо на сьогоднішньому семінарі про виховання дітей.

Псалом 126:4 говорить, що діти «як стріли в руках велетня»… Для чого ж призначенні стріли? Щоб досягати цілі! Щоб стріли добре летіли і точно потрапляли в ціль потрібен різний матеріал для них, тобто основа стріли – дерево, пір’я для рівноваги і накінечник для потрапляння в ціль. Стріли взагалі не літають безцільно. Якщо ми хочемо, щоб наші діти досягали цілей, нам, як батькам потрібно дати їм необхідний матеріал. Це і є ціль батьківства. Про основні його аспекти ми поговоримо на сьогоднішньому семінарі.

«У серці людини багато думок, але виповниться тільки задум Господній.» Притчі 19:21 Всі наші плани походять від нашого серця. Тобто бажання дають поштовх до визначення цілі і від цілі ми плануємо своє життя.

Страх перед людиною пастку дає, хто ж надію складає на Господа, буде безпечний. Прип.29:25 До гріхопадіння не було страху. Присутність страху говорить про присутність гріха. Страх забрав у нас можливість пізнавати і бути пізнаним

Шануй Господа із маєтку свого, і з початку всіх плодів своїх. Приповісті 3:9 …бо бридить Господь крутіями, а з праведними в Нього дружба. Прокляття Господнє на домі безбожного, а мешкання праведних Він благословить, з насмішників Він насміхається, а покірливим милість дає. Приповісті 3: 32-34

Гординя людини її понижає, а честі набуває покірливий духом. Приповісті 29:23 Гордість — почуття особистої гідності, самоповаги. Почуття задоволення від усвідомлення досягнутих успіхів, переваги в чому-небудь. Також той (те), що викликає такі відчуття, ким (чим) гордяться.