Одного разу моя донька Оксана запросила мене відвідати недільне богослужіння до церкви «Голгофа», на той момент я була втомлена життям і прагнула у ньому щось змінити. Коли я почала відвідувати церкву, мені подобалося слухати проповідь Божого слова, я прислухалася про що моляться в церкві, як потрібно правильно молитися, як звертатися до Бога. 

З того моменту я почала роздумувати над своїм життям, моя душа ніби десь літала і ніби шукала десь свого притулку. А в церкві я себе почувала дуже спокійно, після Богослужіння я йшла додому вже з новими силами і розуміла, що саме Бог мені їх дає. І так з кожним разом я навчалась жити в Божій присутності і довіряти у всьому тільки Йому. 

Коли в церкві проповідували про покаяння, то я розуміла, що мені треба покаятися і Господь усе простить і візьме під Свою опіку і я покаялась. Одразу на душі стало легко, я скинула тягар гріха, який був у моєму житті стільки років і тепер я хочу присвятити своє життя Богу і служити тільки Йому. Я вірю і молюсь, що Господь спасе всю мою сім’ю, сина Віталія, його діток і також моїх онуків. Я за все дякую Богу!» 

Автор: Крючкова Валентина 

Редактор: Барилюк Яна