Ще будучи дитиною, я чула Слово Боже з бабусиних вуст. Це була світла людина, яка залишилась в моїй пам’яті, як частинка добра. В дорослому віці бажання досягнути мирських цінностей настільки захопили мене, що віднесло в протилежний бік від добра. В той момент коли я вважала, що у мене все чудово, почула про стандарти Бога. Мною опанував страх у серці, за який я дякую Богу. Боялась за дітей, чоловіка, рідних, друзів, себе. Тоді зрозуміла, що я не маленька дівчинка, а вже доросла жінка, яка несе відповідь за кожен свій крок. Згодом, я почала усвідомлювати, що Бог ― це не набір правил, виконання певних дій, а стосунки ―я і Він. Тоді себе запитала :”А що про Нього знаю?”. Через вуста людини Він став мене навчати Свого Слова та мудрості, привів у церкву. Я була шокована: настільки моє влаштоване життя ,як здавалось, у Божих очах було нікчемним. Його Слово, яке перемінило моє серце, мислення, стало міняти і моє життя. Яку радість я відчуваю, коли мої дівчатка наспівують християнських пісень! В моєму домі стала лунати молитва, діти цитують Слово з Біблії! На сьогодні я не досконала, але бажаю цього всім серцем. Автор: Мельник Ліля Редактор: Лищук Оксана