Бога я ніколи не шукала. Я жила без Нього, практично не задумувалась про Його існування. Звичайно, як і всі, я ходила раз на рік у Церкву посвятити яйця, і була абсолютно впевненою, що цього для мене достатньо.

Я жила життям, від якого хотіла «узяти все». Дискотеки, гучні гулянки, гарячі стосунки з хлопцями… Але чомусь втіху і радість для мого серця ці «забави» приносили на дуже короткий час, а потім неминуче приходила депресія, і тоді хотілося вити.

У той час дві мої найкращі подруги відчули солодкість життя у важких наркотиках, і через певний термін зрозуміли, що міцно «підсіли на голку». Куди тільки вони не звертались, щоб відзнайти втрачену свободу. Одного разу дівчата поїхали у християнський реабілітаційний центр, і там залишилися з надією на фізичне і душевне звільнення. Пізніше я з радістю почула звістку про те, що вони вільні від страшної залежності, і що їх звільнив Бог. Подруги почали із захопленням розповідати про ті дивні зміни, які робить люблячий Господь у їхньому житті, вони наголошували на тому, що і мені потрібен Бог. Проте на їхні слова я зневажливо відповідала, що мені Бог не потрібен, що я і без Нього непогано почуваюся.

У лютому 2004 року, після чергового  болючого розриву відносин з черговим кавалером, я вирішила відвідати  подруг у невеличкому містечку Остріг. 13 лютого ми особливо довго засиділися за розмовою, і тут я відчула щось дивне — мене огорнув страх. Страх залишитися в цілковитій темряві без Бога назавжди. Я зрозуміла: якщо зараз не схилюсь перед Богом, то іншого шансу знайти справжній сенс життя може і не бути. Невміло повторивши за подругою слова молитви покаяння, я серцем відчула: тепер я з Богом, тепер я ніколи не буду самотньою!

Після цього моє життя, моя душа почали змінюватись під ніжним керівництвом Бога. Бувають солодкі і щасливі миті, приходять і темні хвилини відчаю, але завжди поруч зі мною іде Той, Хто кохає мене вічною, безмежною і безумовною любов'ю! І тільки одне питання тривожить моє серце: «Як я раніше могла жити без мого Бога? Без Його ніжності, турботи, без Його солодкого голосу у моєму серці, без миру і спокою, які може подарувати тільки мій Творець?!».